У березні 1943 року двадцятирічний Овадія Барух був депортований з усією родиною з Салонік до Освенцима. Там загинули всі його близькі. Довгі місяці війни Овадія намагався вижити. У травні 1945 року він був звільнений з табору Маутхаузен.
В Освенцимі Овадія познайомився з Алісою Царфаті, єврейською ув'язненою з Салонік. Там, у страшних умовах таборів, вони полюбили один одного.
Цей фільм розповідає історію двох закоханих під час війни і після звільнення.
Фільм є частиною проекту "Очевидці і освіта" ("Witnesses and Education", що став результатом співпраці Міжнародної школи вивчення Голокосту Яд Вашем і Єврейського університету в Єрусалимі.
Виробництво фільму стало можливим завдяки підтримці фонду сім'ї Едельсон та комісії з матеріальних претензій євреїв до Німеччини (Claims Conference)
Переклад на українську здійснено за підтримкою фонду ICHEIC
Ізраїль, 2010, 47 хвилин, DVD